Як написати власне висловлювання (твір)

Написання власного висловлювання є обов’язковою складовою частиною роботи з української мови та літератури на ЗНО. Орієнтовний обсяг твору складає 200-250 слів (це приблизно 1 сторінка формату А4). Текст обсягом до 100 слів не перевіряється як такий, що не відповідає вимогам.

У багатьох одинадцятикласників необхідність написання власного висловлювання на ЗНО викликає острах. Але підготуватися до цього завдання і написати твір добре, звісно ж, можна. Наведемо декілька пояснень та практичних порад, які допоможуть вам отримати високий бал.

Твір на ЗНО – письмова робота не з літератури, а з мови. І в цьому є принципова різниця: не творче, а саме логічне мислення стане запорукою вашого успіху. Власне висловлювання повинно мати чітку структуру, дотримання якої і буде визначальним при оцінюванні роботи.

Рекомендована структура власного висловлювання

Теза
Аргументи
Приклад з літератури чи іншого джерела
Приклад з історії чи власного життя
Висновок твору-роздуму

Теза (2 – 3 речення).
Теза, або простіше головна думка, — це ті речення, якими треба починати ваше висловлювання (твір). Це найважчий етап. Можна піти найпростішим шляхом – перечитати ще раз завдання ЗНО для написання твору і переказати своїми словами ті речення, які подаються саме як завдання. Але варто мати на увазі, що переказ обов’язково необхідно починати спеціальними реченнями-маркерами:

«Так, я погоджуюся з думкою (зазначаєте автора, якщо він вказан у завданні) про те, що… (далі своїми словами переказуєте завдання)». Тобто ваша теза, оформлена в такий спосіб, є варіантом підтримки думки завдання і автора.
«Не згоден з думкою (вказуєте автора, якщо він є в завданні) про те, що… (і далі своїми словами переказуєте текст завдання)». Ваша теза, якщо вона оформлена таким чином, є одним з варіантів спростуванням думки автора.
«Це складне для мене питання: з одного боку…, а з іншого боку…». Тобто ваша теза, оформлена таким чином, є проміжною позицією щодо думки завдання. Такий варіант початку вважається складним, тому що в аргументах та прикладах вимагає також проміжної позиції — з цим можуть впоратися далеко не всі.

Аргументи (мінімум 2, при цьому на 1 аргумент приходиться 2–3 речення).
Аргументи – це речення-підтвердження вашої тези, тому вони мають бути з нею безпосередньо пов’язані. Також аргументи повинні бути переконливими. Для цього використовуються слова, словосполучення та речення-маркери: «Це засвідчує…», «Підтвердженням цього…», «Доказом цього може бути…», «По-перше…», «По-друге…». Саме так потрібно починати другу частину власного висловлювання під назвою «Аргументи». Незалежно від того, який варіант тези ви обрали: підтвердження, спростування чи проміжний, аргументи повинні підтримувати тезу та відображати її.

Приклад з літератури чи іншого джерела (один, кількість речень довільна).
Проілюструвати думку, зазначену в першому аргументі, треба прикладом з художньої літератури (автор; назва твору; проблема, порушена письменником; образ, який розкриває цю проблему). Цитати можна не наводити – вони не впливають на бали за твір. До речі, приклади до першого аргументу можна навести також із різних видів мистецтв, якщо з літератури, попри всі зусилля, згадати не вдається. Це і музика, і архітектура, і живопис (класичні чи сучасні, українські або зарубіжні). Наведені приклади до першого аргументу вважаються рівнозначними, отже не знижують оцінку за власне висловлювання.

Приклад з історії чи власного життя (один, кількість речень довільна).
До другого аргументу обов’язково потрібно (і це важливо) дібрати приклад з історії або з власного життя. Тут у перевазі будуть ті, хто складає ЗНО з історії. Але усі інші учні можуть собі «вигадати» приклад зі свого власного життя відповідно до теми твору. Найчастіше це вигадані історії про родичів, друзів і сусідів. Варто знати, що приклади з історії чи власного життя при оцінюванні не мають переваг.
Пам’ятаймо, що не можна відходити від логічного та послідовного висловлювання. Для цього використовуйте такі слова та речення-маркери: «Наприклад, у мого батька (діда, брата, друга, сусіда) Івана…», «Прикладом може слугувати легендарний боксер / відома акторка / моя мати / бабуся / тітка / подруга / сусідка / тощо, «Не можна не згадати про такого історичного діяча (історичну подію), як…».

Висновок твору-роздуму (2 речення).
У кінці роботи треба сформулювати висновок. Чомусь цей пункт викликає труднощі. Чим закінчити, якщо вже все сказано, – дуже поширена думка серед одинадцятикласників. Нагадуємо собі, що твір – це робота з мови, чітка й структурована. Тому висновок має містити у собі логічну закінчену думку власного висловлювання. Як цього досягти? Ще раз уважно подивіться на початок твору – вашу тезу. Протягом написання власного висловлювання аргументами ви доводили її та ілюстрували прикладами. Тепер перекажіть її своїми словами. Пам’ятайте про маркери, саме ними має починатися висновок: «Отже», «Таким чином», «Можна зробити висновок, що…», «Висновком можуть слугувати слова про…».
Так власне висловлювання буде вписане в кільце, де висновок пов’язаний з тезою, а приклади і аргументи мовними маркерами утримують структуру, яка відповідає вимогам написання твору на ЗНО.

Довідково про теми творів: необхідно звернути увагу, що найчастіше власне висловлювання під час ЗНО пишуть на тему кохання, патріотизму та про мову (цей перелік тем, звичайно ж, не є вичерпним).

Важлива порада: під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання братися за написання власного висловлювання краще після блоку тестів з мови та літератури. Ви вже будете підготовлені до логічного мислення при написанні завдань з мови та «повторите» твори завдяки виконаним тестам з літератури, тобто створите своєрідну базу, міні-банк знань та відомостей, що допоможе в роботі.

Автор: Н. Дуброва, репетитор